Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

челюсти
челюстники
челяда
челядин
челядина
челядинець
челядинка
челядинонька
челядинський
челядка
челядний
челядник
челядникувати
челядницький
челядниця
челядно
челядонька
челядський
челядь
чембор
чемер
чемера
чемерис
чемериця
чемерівка
чемерка
чемерчина
чемесити
чемір
чемліт
чемний
чемність
чемно
чемсати
чемчикувати
ченець
ченцювати
ченчик
ченчух
ченш
ченшовий
чень
чепа
чепак
чепарити
чепаритися
чепати
чепачок
чепелик
чепелина
чепель
чепельгати
чепеля
чепеляти
чепера
чеперуха
чепець
чепиргач
чепіга
чепілик
чепіль
чепірнатий
чепія
чепкий
чепко
чеплія
чепляти
чеплятися
чепрага
чепуляти
чепуристий
чепурити
чепуритися
чепурість
чепурка
чепуркуватий
чепурний
чепурніти
чепурно
чепурун
чепуруха
чепчик
черв
черва
червак
черваковий
черваковитий
червачок
червений
червениця
червеніти
червенобочка
червенодупец
червень
червеняк
червець
червивий
червивіти
червити
червиця
червишник
червінець
червінка
червінь I
червінь II
червінька
червіньковий
червіти
черво
червонастий
червоний
червонити
червоність
червоніти
червоно
червонобокий
червоноверхий
червоновидий
червоногрудий
червоножовтий
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Згордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 139.
Когутик, -ка, м. Ум. отъ во́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхній конецъ смереки. Шух. І. 176. 3) Узелъ на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курокъ ружья. Шух. І. 229. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Ошийок, -йка, м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Нас спонсорують: