Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

челюсти
челюстники
челяда
челядин
челядина
челядинець
челядинка
челядинонька
челядинський
челядка
челядний
челядник
челядникувати
челядницький
челядниця
челядно
челядонька
челядський
челядь
чембор
чемер
чемера
чемерис
чемериця
чемерівка
чемерка
чемерчина
чемесити
чемір
чемліт
чемний
чемність
чемно
чемсати
чемчикувати
ченець
ченцювати
ченчик
ченчух
ченш
ченшовий
чень
чепа
чепак
чепарити
чепаритися
чепати
чепачок
чепелик
чепелина
чепель
чепельгати
чепеля
чепеляти
чепера
чеперуха
чепець
чепиргач
чепіга
чепілик
чепіль
чепірнатий
чепія
чепкий
чепко
чеплія
чепляти
чеплятися
чепрага
чепуляти
чепуристий
чепурити
чепуритися
чепурість
чепурка
чепуркуватий
чепурний
чепурніти
чепурно
чепурун
чепуруха
чепчик
черв
черва
червак
черваковий
черваковитий
червачок
червений
червениця
червеніти
червенобочка
червенодупец
червень
червеняк
червець
червивий
червивіти
червити
червиця
червишник
червінець
червінка
червінь I
червінь II
червінька
червіньковий
червіти
черво
червонастий
червоний
червонити
червоність
червоніти
червоно
червонобокий
червоноверхий
червоновидий
червоногрудий
червоножовтий
Аде́с, -су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. І. 157.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Нас спонсорують: