Виряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. вирядитися, -жуся, -дишся, гл. Отправляться, отправиться, снаряжаться, снарядиться. Мисливі люди (так) примовляють, виряжаючись до поля.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. З мудростей земних до небесної слави. зе́мна смола́. Асфальтъ.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту).
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Перепочину, та й знов поїду.
Підкорочувати, -чую, -єш, сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву!
Умоцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Сдѣлаться крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється.
