Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чтити

Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧТИТИ"
Відхожа, -жої, ж. Музыка, которой сопровождается отправленіе жениха и невѣсты въ церковь къ вѣнцу. Музики грають відхожої. О. 1861. XI. Кух. 36.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Конклав, -ву, м. Конклавъ. Шевч. (1883), 199.
Літопрово́д, -ду, м. День 1 сентября. Харьк.
Першість, -шости, ж. Первенство.
Потайник, -ка, м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189.
Почирятися, -ря́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Вх. Уг. 262.
Пуп'яшок, -шка, м. = пуп'янок. Ум. пуп'яшечок.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Товщати, -щаю, -єш, гл. 1) Толстѣть. Лебед. у. 2) Утолщаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.