Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чижмар
чижми
чий
чик I
чик II
чика
чикавка
чикало
чикати
чикач
чикилдиха
чики-чики
чикір
чикнути
чиколодок
чиколоток
чикулівка
чим
чималий
чимало
чимбарка
чимбарь
чимбір
чимбрас
чимерка
чимисувати
чимсати
чимчикувати
чин
чина
чинарка
чинарчина
чинбарити
чинбариха
чинбарня
чинбарство
чинбарський
чинбарь
чинбурка
чингал
чиндокора
чиненник
чини
чинити
чинитися
чинка
чинки
чиноватий
чиноватний
чиновать
чинч
чинчериї
чинчикувати
чинш
чиншій
чиншовий
чиншовик
чиншуватися
чиньба
чинянка
чиняти I
чиняти II
чипавка
чипуга
чир
чиранка
чирва
чирвовий
чиргикати
чиренка
чирка
чиркот
чиркун
чирун
чирус
чирч
чирчак
чиря
чиряк
чирякуватий
чирянка
чирячка
численний
численність
численно
числити
числитися
число
чисниця
чистак
чисташ
чистенина
чистець
чистий
чистик
чистилище
чистило
чистина
чистити
чиститися
чистісінький
чистісінько
чистість
чистник
чистняк
чисто
чистобреха
чистобрьоха
чистовід
чистоплодний
чистополина
чистота
чистюк
чистюнький
чистюх
чистючка
читавий
читака
читальник
читання
Відкупний, -а, -е. Откупленный, выкупленный. відкупні куми. Мужчина и женщина, которые, въ случаѣ если дѣти въ семьѣ мрутъ, для сохраненія жизни ребенка, приглашаются его родителями (черезъ шесть недѣль послѣ его рожденія и уже послѣ крещенія) быть второю парою кумовьевъ, при чемъ кумъ даетъ деньги, кума — крижмо; впослѣдствіи ребенокъ родителями выкупается у этихъ кумовьевъ. Мил. 22. Мнж. 183.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Ном. № 622. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. Шевч. 504. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. МВ. ІІ. 8. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. Макс. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить. Макс.
Уставити Cм. уставляти.
Хилкий, -а, -е. Гибкій, легко нагибающійся. Хилку лозинку і снігирь зігне. Ком. Пр. № 773.
Нас спонсорують: