Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чижмар
чижми
чий
чик I
чик II
чика
чикавка
чикало
чикати
чикач
чикилдиха
чики-чики
чикір
чикнути
чиколодок
чиколоток
чикулівка
чим
чималий
чимало
чимбарка
чимбарь
чимбір
чимбрас
чимерка
чимисувати
чимсати
чимчикувати
чин
чина
чинарка
чинарчина
чинбарити
чинбариха
чинбарня
чинбарство
чинбарський
чинбарь
чинбурка
чингал
чиндокора
чиненник
чини
чинити
чинитися
чинка
чинки
чиноватий
чиноватний
чиновать
чинч
чинчериї
чинчикувати
чинш
чиншій
чиншовий
чиншовик
чиншуватися
чиньба
чинянка
чиняти I
чиняти II
чипавка
чипуга
чир
чиранка
чирва
чирвовий
чиргикати
чиренка
чирка
чиркот
чиркун
чирун
чирус
чирч
чирчак
чиря
чиряк
чирякуватий
чирянка
чирячка
численний
численність
численно
числити
числитися
число
чисниця
чистак
чисташ
чистенина
чистець
чистий
чистик
чистилище
чистило
чистина
чистити
чиститися
чистісінький
чистісінько
чистість
чистник
чистняк
чисто
чистобреха
чистобрьоха
чистовід
чистоплодний
чистополина
чистота
чистюк
чистюнький
чистюх
чистючка
читавий
читака
читальник
читання
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Гай-Гай! меж. 1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами. Ном. № 705. 2) Крикъ на хищныхъ птицъ.
Запле́катися, -каюся, -єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. Cм. заплентатися.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Обліпити Cм. обліплювати.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему. 2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt. ЗЮЗО. І. 139.
Переломити, -ся. Cм. переламувати, -ся.
Ставити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить, уставлять. 2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751. 3)на о́чі. Давать очную ставку. 4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.
Нас спонсорують: