Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чударний

Чударний, -а, -е. Странный, удивительный. Вх. Лем. 483.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина. Вх. Пч. II. 37.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд. 1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184. 2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.