Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чугай

Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 1 і 144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГАЙ"
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Вп.... Cм. уп...
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Нао́дрізнінар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Скоротити Cм. скорочувати.
Сосняк, -ка, м. Молодой сосновый лѣсъ.
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУГАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.