Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужанина

Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. І. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Відтаганювати, -нюю, -єш, сов. в. відтаганити, -ню, -ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?
Ма́товий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. Левиц. І.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Чубик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.