Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуга

Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. Гол. Од. 75, 76. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна. Гол. Од. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГА"
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80.
Підсобити Cм. підсобляти.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Прус, -са, м. 1) Насѣк. прусакъ. 2) Пруссакъ, житель Пруссіи. Шух. І. 183. Ізвоював москаль пруса. Лукаш. 69.
Стрілити Cм. стріляти.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.