Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуга

Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. Гол. Од. 75, 76. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна. Гол. Од. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГА"
Гребляни́й, -а́, -е́. Плотинный. Гребляни́й млин. Водяная мельница съ плотиной. Вас. 172.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній. Лавр. 24.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ. Грин. II. 344, 345.
Незлостиво нар. Незлобно.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Підласий, -а, -е. Бѣлобрюхий. Рудч. Чп. 255. Мнж. 189. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Черниг. у. Підласий... віл. Мир. ХРВ. 84. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Читач, -ча, м. Читатель. К. ЧР. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.