Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чук

Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чуки-чуки до мачухи. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУК"
Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути. Вх. Лем. 407.
Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ. Грин. II. 344, 345.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Половня, -ні, ж. Мѣсто куда ссыпаютъ полову.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас. Чуб. VI. 141.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.