Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубок

Чубок, -бка, м. 1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Ном. № 7110. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок. Гліб. 2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. ЕЗ. І. 172. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком. Гн. І. 107. 3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку. ЕЗ. V. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБОК"
Бадьор, -ру, м. Бойкость, проворство.
Колоситися, -шуся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься. МВ. І. 14.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82.
Мість пред. = ii. Місто.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Притомен, -мна, -не = притомний. Сам був притомен, як принесли до Шрама козаки сина, сім раз наскрізь пробитого кулями. К. ЧР. 105.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Ціва, -ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. Черниг. у. Мик. 481. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ. МУЕ. III. 14, 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.