Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубок

Чубок, -бка, м. 1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Ном. № 7110. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок. Гліб. 2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. ЕЗ. І. 172. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком. Гн. І. 107. 3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку. ЕЗ. V. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБОК"
Вогнище, -ща, с. = огнище.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.
Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Царствувати, -вую, -єш, гл. 1) Царствовать. А сам хоче на столиці царем царствувати. Н. п. 2) Блаженствовать, жить въ царствѣ небесномъ. Нехай царствує! Ном. № 11607.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.  
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.