Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубок

Чубок, -бка, м. 1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Ном. № 7110. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок. Гліб. 2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. ЕЗ. І. 172. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком. Гн. І. 107. 3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку. ЕЗ. V. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБОК"
Відкусити Cм. відкушувати.
Гаптариха, -хи, ж. Жена золотошвея.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Кріпшати, -шаю, -єш, гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. І. 81.
Підпоїти Cм. підпоювати.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ. Н. Вол. у.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Вх. Уг. 273. Ум. цаністерка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.