Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиш

Тиш, а тиш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овець. Вх. Зн. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШ"
Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158.
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться. 2) Лѣчиться (отъ раны).
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Незчисленний, -а, -е. Безчисленный. Оттоді то Черевань доскочив собі незчисленного скарбу. К. ЧР.
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід. О. 1862. V. Кух. 33.
Утнути Cм. утинати.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22).
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл. 4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. Ум. чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. чистюнький. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.