Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тискатися

Тискатися, -каюся, -єшся, гл. Лѣзть, протискиваться. Кост. (О. 1862. VI. 59).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСКАТИСЯ"
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Помутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.
Поряду нар. По порядку.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево. Міусск. окр.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Фраїрочка, -ки, ж. Ум. отъ фраїрка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИСКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.