Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

титулування

Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛУВАННЯ"
Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Зади́хатися 1, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться. Задихавсь, як віл в борозні. Ном. № 1404.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий. Чуб. V. 497.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Пороситися II, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: пороситься. А свиня лиш поросилась. Рудан. І. 84.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ. Вх. Зн. 54.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИТУЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.