Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

титулування

Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛУВАННЯ"
Бидля, -ляти, с. Одна молодая скотина, одна скотина. Чуб. ІІІ. 374.
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7.
Згото́вити Cм. зготовляти.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Прохарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось. Грин. II. 67.
Розвідувати, -дую, -єш, сов. в. розвідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045. 2) Разузнавать, разузнать. Ой хто біди, не знає, нехай мене спитає, бо я в біди обідав, і бідоньку розвідав. Чуб. V. 1163.
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Способитися, -блюся, -бишся, гл. Быть пригоднымъ, идти въ дѣло. Багато докладу треба, як красять вовну.... оливо — й те способиться. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИТУЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.