Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

титулування

Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛУВАННЯ"
Бланя, -ні, ж. Мѣхъ. Галиц. Бо моє серце, браття, сардаком ся крило, під бланев ся ховало, під ременем крило. Федьк. І. 32.
Вц... Cм. уц...
Горо́хуватий, -а, -е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. І. 194. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.
Козакування, -ня, с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування. К. ЧР. 22.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки. Чуб. VII. 415, 427.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. Н. п. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Чуб. III. 166. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Чуб. V. 833. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. І. 37.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Устяж нар. Цугомъ.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Хомля, -лі, ж. = хомівка. Гол. Од. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИТУЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.