Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тіпець

Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІПЕЦЬ"
Азия́т и азія́т, -та, м. 1) Азіятъ. 2) Варваръ, жестокій человѣк. Харьк. г.
Жерть, -ти, ж. = жердь.
Запа́сти 2, -ся. Cм. западати, -ся.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати. Вх. Уг. 242.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Однословно нар. Согласно.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся. Грин. III. 391.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.  
Рудня, -ні, ж. 1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.