Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тіпання

Тіпання, -ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. тіпаннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІПАННЯ"
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими. ХС. І. 76.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый. 2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива. О. 1862. VII. 39.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.