Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Додля́тися, -для́юся, -єшся, гл. Домедлить, домѣшкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов.
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста.
Зірк! меж. = зирк!
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Присипка, -ки, ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій.
