Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тишко

Тишко, -ка, м. Тихоня. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШКО"
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Визволити, -ся. Cм. визволяти, -ся.
Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Обтяжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обтяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, обременять, обременить.
Оживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю. Рудч. Ск. І. 155.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує. Мнж. 132.
Химерник, -ка, м. Чудакъ, странный человѣкъ. К. ЧР. 419.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИШКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.