Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Випростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випростатися, -таюся, -єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. А сам аж стелю підпірає, випроставсь.
Заґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять шумъ, крикъ. Заґвалтувало село від краю до краю.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
