Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тисовий

Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСОВИЙ"
Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Визімуватися, -муюся, -єшся, гл. Перезимовать, прокормиться зимою. Вони виїхали, а кішка зосталася; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується. Пирят. у.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей). КС. 1883. VII. 588.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей. Уман. у.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  
Харамаркач, -ча, м. Невнятно произносящій, косноязычный.
Шляма, -ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ. Шух. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИСОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.