Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, м. Колдунъ. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний.
Да́мочка, -ки, ж. Ум. отъ дамка.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Ум. скитальничка.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
