Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичка

Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. Ном. № 194, стр. 296. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Павлогр. у. Шиш з тичкою на самому гребіні. Левиц. Пов. 178. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. О. 1861. XI. 116. 1) Родъ игры. Ив. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧКА"
Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Звести́, -ся. Cм. зводити, -ся.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького. Рудч. Ск. II. 203.
Католицький, -а, -е. = кателицький. 1) Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію прищепити К. ЧР. 2) Будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженного, католицького, бусурменського москаля. Кв.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Опад, -ду, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Ушула, -ли, ж. 1) Столбъ, къ кот. прикрѣпляются ворога. Козел. у. К ЧР. 5. 2) Столбъ въ заборѣ, въ пазъ котораго вставляются доски. Козел. у. К. ЧР. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.