Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихий

Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХИЙ"
Багатолистий, -а, -е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами. Щог. Сл. 5.
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують. Черк. у.
Ламанка, -ки, ж. = терниця. Шух. І. 147.
Озимніти, -нію, -єш, гл. Охладѣть.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Підвірок, -рка, м. = підворок. Борз. у.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Поколодне, -ного, с. Откупная плата за привязываніе колодки (на масляницѣ).
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.