Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Відпалитися Cм. відпалюватися.
Кізля, -ля́ти, с. Козленокъ. Почали плодити рябих ягнят і кізлят.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя.
Підойма, -ми, ж. 1) Рычагъ. 2) Подставка, служащая для поддержанія дышла, чтобы оно не падало на землю. 3) Снарядъ въ мельницѣ, которымъ подымается кобилиця, а съ нею и веретено съ верхнимъ жерновомъ. Cм. підньом. 4) Раст.: а) Geranium plenum. б) Geum montanum. в) Tormentilla erecta. г) — челядинська. Sanicula europaea.
Пом'якшити Cм. пом'якчи́ти.
Розгляд, -ду, м.
1) Разсмотрѣніе.
2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід.
Уцілок нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
