Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихість

Тихість, -хости, ж. 1) Тишина, свойство тихаго. Шейк. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця. К. Псал. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХІСТЬ"
Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Білорум'яний, -а, -е. Бѣлый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.
Жереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Рожать (о кобылѣ). Кобила жеребиться.
Зшиток, -тку, м. Тетрадь. Желех.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.
Поразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Прибік, -бока, м. 1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами. Волч. у. 2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату. Вас. 195.
Приплющувати, -щую, -єш, сов. в. приплю́щити, -щу, -щиш, гл. 1) Сплющивать, сплюснуть, сдавить. 2) Прижмуривать, прижмурить глаза.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.