Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Виконання, -ня, с. Исполненіе.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. 2) Гермафродита женскаго рода.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ.
Кажан, -на, м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Ум. кажанок.
Окромішно нар. = окрімно.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска.
Умести, -ту, -теш, гл. Замести. занести (снѣгомъ). Стоїть копиця на току, тіки верх видно, а то вся вметена.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. 2) Старикъ. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.