Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихо

Тихо нар. 1) Тихо, негромко. 2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле. К. Псал. 163. 3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. Шевч. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХО"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Визивання, -ня, с. 1) Вызываніе. 2) Брань, ругня. Вх. Лем. 397.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173.
Пошарпати, -паю, -єш, гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216.
Січень, -чня, м. Январь.
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. К. XII. 126.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.