Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркуватися

Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИСЯ"
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Голодня, -ні, ж. = голоднеча. Ном. № 13451.
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
Дублени́стий, -а, -е. Красножелтоватый, цвѣта дубленой кожи. Квіток дубленістий. Вх. Уг. 237.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Купальня, -ні, ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Птичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ птиця. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.