Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркуватися

Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИСЯ"
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Мо́жна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Є сало, та не можна достати: високо висить. Ном. № 4729.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати. Чуб. V. 886.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Торботряс, -са, м. Нищій, оборванецъ. Шейк.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.