Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвалювати

Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВАЛЮВАТИ"
Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Незмовлений, -а, -е. Невыразимый, несказанный.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл. 1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави. 3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Кв. Згодом і вунію підсунемо. Стор. МПр. 45. 2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати. Левиц. Пов. 6.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід. Ном. № 9173.
Таємно нар. Тайно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.