Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбужати

Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЖАТИ"
Брикс? ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Майсте́рський, -а, -е. Принадлежащій мастеру.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. І. 284.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. Ком. І. 56. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Харьк. Я й сама (дров) притягну. Рудч. Ск. II. 51. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. Рудч. Ск. І. 17. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок. Рудч. Ск. І. 63.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Узаводи нар. см. навзаводи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.