Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбужати

Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЖАТИ"
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Чуб. VI. 219. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Левиц. І. 341. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий. К. МБ. XII. 269.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Докупи́ти Cм. докупати.
Костирь, -ря́, м. 1) = костирник. О. 1861. II. 4. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості. К. Бай. 32. 2) Раст. Bromus secalinus. L. ЗЮЗО. І. 114. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько. Грин. III. 380.
Освячатися, -чаюся, -єшся
Перемізжити, -жу́, -жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив. Котл. Ен. V. 49.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье. Чуб. IV. 64.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.
Узяха, -хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха. Ном. № 10650.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.