Душі́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Вона чорт зна чим і душить.
Зуноватися, -нуюся, -єшся, гл. Надоѣсть, опротивѣть.
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa.
Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр.
Тіки, тіко, нар. = тілько. Тіки вирву з рожі квітку. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза.
Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби.
