Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбухикатися

Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУХИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУХИКАТИСЯ"
Бликання, -ня, с. 1) = блимання 1. 2)очима = блимання 2.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Менке́т, -ту, м. Манжета. Сборки на рукавахъ женской сорочки у кисти руки. Гол. Од. 20. Желех.
Охітний, -а, -е. = охотний. Катерина охітніша від мене до книжок. Левиц. Пов. 285.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Пом'якшати, -шаю, -єш, гл. Смягчиться, сдѣлаться мягче. На дворі пом'якшало, а то мороз був сильний. Борз. у.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Улежатися Cм. улежуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУХИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.