Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркотітися

Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Витолочити Cм. витолочувати.
Ганьбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Быть порицаему, хулиму, порицаться, хулиться. 2) Стыдиться. Угор.
Дорі́бок, -ро́бку, м. Заработокъ, прибытокъ. Щоб ти дорібку не мав. Чуб. ІІІ. 89.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Перека, -ки, ж. Противорѣчіе, противодѣйствіе. Чого ти на мене гнів маєш? Я ж тобі ніякої переки не зробив. Лебед. у.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКОТІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.