Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркотітися

Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Видушувати, -шую, -єш, сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всѣхъ. К. Кр. 25.
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Змести Cм. змітати.
Київ, -ва, м. Кіевъ.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає. Шевч. 170.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКОТІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.