Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркотітися

Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Відбування, -ня, с. Исполненіе, отбываніе, отработка.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Намоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. намолоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Грин. III. 534.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці. Ном. № 2448.
Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКОТІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.