Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбудити

Розбудити, -ся. Cм. розбужати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУДИТИ"
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Да́лебо нар. = Далебі. Чуб. V. 342.
Засі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Задергаться. 2) Сильно умориться отъ хлопотъ, бѣготни. Наймички аж засіпались, пораючись: та́ локшину кришить, та вареники ліпить. Кв. II. 212.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Сим. 53. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? О. 1862. І. 76. Не корова не наська, а чорноморська. О. 1861. VI. 165. Наських пирогів ляхи не печуть. Ном. № 862.
Обзолотити, -лочу, -тиш, гл. 1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216. 2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. І. 169.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Угурно нар. = огурно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.