Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбродитися

Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРОДИТИСЯ"
Збіго́висько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Полятиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. I. 9.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Прячкати, -каю, -єш, гл. Застегивать пряжкой. Угор.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Самозанедбання, -ня, с. Самоотреченіе. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБРОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.