Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розважатися

Розважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав. Кв. І. 89. 2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВАЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВАЖАТИСЯ"
Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Босо нар. Босыми ногами. Чуб. IV. 225. Ходить босо. ЕЗ. V. 179. Ум. босенько. Бігай босенько, — тепер тепло. Полт.
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як. Херс. у.
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Лулу́кати, -каю, -єш, гл. Кричать (о совѣ, сычѣ). Желех. Вх. Зн. 33.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Хекати, -каю, -єш, гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата». Ном. № 10288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВАЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.