Братський, -а, -е. Братскій.

Бурта, -ти, ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей). Мир. Пов. І. 118. 3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру. Лебед. у. 4) Цѣпь косцовъ. Лубен. у. 5) = бурса 3. Сим. 193. 6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц.

Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.

Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.

Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля. Міусск. окр. 2) Дымный; курной. Курна хата. Шух. І. 96. 3) Пыльный. Курний шлях.

Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.

Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.

Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.

Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.

Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.