Бильце, -ця, с.
1) Ум. отъ било.
2) Рамы у люльки. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала.
3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.)
4) Часть витушки (Cм.)
5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину.
6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины».
7) Одна изъ частей воротъ.
8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні.
9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка.
10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Пиво, -ва, с. Пиво. Прийди, серце, пива пити. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ум. пивце.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. Помір в селі.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
Росквась, -сі, ж. Распутица.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку.
