Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. 4) Гусеница насѣкомаго Arctia.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Торох! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ.
