Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбивати

Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл. 1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. Рудч. Ск. І. 144. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Ном. № 416. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. Чуб. V. 935. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Ном. № 9539. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ. Ном. № 9538. 2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати. Чуб. ІІІ. 356. 3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. ЗОЮР. І. 76. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця. Чуб. V. 741. 4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває. МВ. І. 140. 5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Чуб. V. 206. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає. МВ. ІІ. 70. 6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Ном. № 335. Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Чуб. V. 877. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари. Стор. II. 215. 7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати. АД. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБИВАТИ"
Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.
Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ. Аф. 361.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. Борз. у.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Хвиля, -лі, ж. 1) Волна. Встала на Чорному морі бистрая хвиля. Дума. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. мо́ре в хви́лю. Море во время волненія. Море в хвилю і тишу. О. 1861. IV. ЗІ. 2) Буря, порывы вѣтра. Борз. у. Хвилею багато яблук позбивало. Сосн. у. Гряд з хвилею. Пирят. у. 3) Минута, время. В добру хвилю чекай злої. Ном. № 5885. Ото по тій хвилі я пішов до пана. Канев. у. 4) Хорошая погода. Гн. І. 50. Ум. хвилька, хви́ленька, хвилечка. Часом прийде хтось до хати на хвильку.... мусиш сісти хоч на хвилю. ЕЗ. V. 196. Ото той волик несе їх, і так несе: що хвилька, то й милька. Рудч. Ск. І. 119. Зустрілись на одну хвилечку. Г. Барв. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.