Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбивати

Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл. 1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. Рудч. Ск. І. 144. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Ном. № 416. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. Чуб. V. 935. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Ном. № 9539. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ. Ном. № 9538. 2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати. Чуб. ІІІ. 356. 3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. ЗОЮР. І. 76. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця. Чуб. V. 741. 4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває. МВ. І. 140. 5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Чуб. V. 206. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає. МВ. ІІ. 70. 6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Ном. № 335. Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Чуб. V. 877. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари. Стор. II. 215. 7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати. АД. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБИВАТИ"
Випліндрувати, -рую, -єш, гл. Истребить, уничтожить. Стілько було берестків, а тепер ні годного нема — усі випліндровано. Лубен. у.
Допи́тливо нар. Пытливо.
Заморо́жувати, -жую, -єш, сов. в. заморо́зити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить.
Ільтиця, -ці, ж. 1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Огида, -ди, ж. 1) Мерзость, гадость. Лукаш. 148. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Лукаш. 148. Що у людей високе, те огида перед Богом. Єв. Л. XVI. 15. 2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане. 3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься. Грин. III. 569.
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.  
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.