Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбійний

Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЙНИЙ"
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Голоруч нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Камен. у.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Розшарітися, -ріюся, -єшся, гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Удавання, -ня, с. Притворство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.