Виломити, -млю, -миш, гл.
1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист.
2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку.
Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав?
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Затичу біжник запашним зіллям.
Межи́ Cм. меж.
На́вхильки нар. = нахильці.
Обсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. обсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. обсипатися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось.
Парастас, -су, м. Заупокойное служеніе. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый.
