Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркувати

Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Біз, бозу, м. = буз. Владим. у. Волын. г.
Видержати Cм. видержувати.
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Піддовбати, піддовбти́. Cм. піддовбувати.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований. К. ЧР. 37.  
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.