Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ.
Вискребти Cм. вискрібати.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ).
2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева.
Порпличник, -ка, м. Раст. Verbena officinalis V.
Поспродуватися, -дуємося, -єтеся, гл. То-же, что и спродатися, но о многихъ. Ярмарок великий був, і ми добре поспродувалися.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти.
