Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбрязкатися

Розбрязкатися, -каюся, -єшся, гл. Сильно бряцать, звонить чѣмъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРЯЗКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРЯЗКАТИСЯ"
Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу. Вх. Лем. 433.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Подіятися, -ється, гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Шевч. 311. Що се з нею подіялося? МВ. І. 101. Що вам оце такого подіялось? Федьк.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБРЯЗКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.