А́ґрис,-са, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, Аґрист уже достиг. Нарви аґрусу!
Гнати, -жену, -неш, гл.
1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. гоном гнати. Быстро гнать.
2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Молодих рекрут женуть кудись через наше село.
3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько.
4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали.
5) — горілку.
6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
За́колот, -ту, м. Ссоры, раздоръ, смута. На землі буде nереполох народів у заколоті.
Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе.
Німувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Быть нѣмымъ.
2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Німує розум, серце замірає. Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Потала, -ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися.
Рачешийки, йок, ж. мн. Раст. = ракові шийки.
Хвощ, -ща, м. Раст. = хвоїщ а). б) — зі́мній = хвоїщ б).
