Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуятися

Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЯТИСЯ"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Ганчариха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Тинди-ринди, меж. для выраженія пустой болтовни. Тинди-ринди за три гроші. Ном. № 6442.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами. Угор.
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. І. 75).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.