Висукувати, -кую, -єш, сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Докли́катися, -чуся, -чешся, гл. Дозваться. Кликала батенька, не докликалася.
Колький, -а́, -е́ Колючій. Сіли твої діти на високім древі. На якому древі? На колькому терні.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха.
Роспадина, -ни, ж. Разсѣлина.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах.
Чайний, -а, -е. Чайный.
