Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл.
1) Вывѣвать, вывѣять.
2) Провѣвать, провѣять. (Пшеницю) помолотити, вивіяти.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Мордува́тися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Мучиться, терзаться. Будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися. А я й не сказала, як була я людиною, як я мордувалась. 2) Силиться, стараться, выбиваясь изъ силъ. Мордувавсь-мордувавсь, — так і покинув воза, не витягти з багнюки. 3) Бѣсноваться. Мордується, як чорт в лотоках.
Обходити 1, -джу, -диш, гл. см. обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила сем. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Побавитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Развлечься, забавиться.
2) Помедлить, повременить.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло.
