Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очунювати

Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Г. Барв. 195. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Рудч. Ск. І. 133. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Верхнеднѣпр. у. Сивилла трохи очуняла. Котл. Ен. III. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУНЮВАТИ"
Вибузувати, -зую, -єш, гл. Выкопать. Але ми й яму вибузували! Як полетить хто, то и гнию зверне.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Заступе́ць, -пця́, м. 1) Ум. отъ заступ. 2) мн. Родъ узора для вышивки сорочки. КС. 1893. V. 278.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Нами́ти Cм. намивати.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів. Новомоск. у.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧУНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.