Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очутити

Очутити, -ся. Cм. очучати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУТИТИ"
Архикня́зь, -зя, м. Эрцгерцогъ (Галиц.). Желех.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. Мнж. 179. 2) = лотай. Лв. 97.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Травити, -влю́, -виш, гл. 1) Варить, переварить (пищу). 2) Тратить, терять. У козака так но жити, день за днем на тім травити, щоб співати, танцювати, дівчатонька ціловати. Гол. III. 57.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Чв'яхкотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якати 2. Вода в його чоботях чв'яхкотіла. Мир. Пов. II. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.