Боденьча, -ча́ти, с. Посуда, въ которой пахтаютъ масло.
Бритовниця, -ці, ж. Бритвенница.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих.
Прачик, -ка, м.
1) Ум. отъ прач.
2) Головастикъ.
Прибік, -бока, м.
1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами.
2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Він шпеник в рані розглядав. 2) Ножка у листа, плода.
