ощажати
Ощажати, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 84.
Том 3, ст. 84.