Ара́бець, -бця, м. = Ара́б. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний.
Виверні, -нів, м. = иверень. В городі дуба рубають, за город виверні летять.
Запе́рти, -ся. Cм. затрати, -ся.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Присада, -ди, ж.
1) Усадьба. У Пимона присада добра.
2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
