Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Заборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. заборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Запачкивать, запачкать мукою.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ.
Злекши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Ми на тебе злекшимо.
Квакун, -на́, м. = квак.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу.
Краколь, -кля, м. = скраколь.
Перебірник, -ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
