Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очучати

Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУЧАТИ"
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Чуб. VI. 111, 403. Сивий коник, — кантарь на нем. Гол. III. 436. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Капитановий, -а, -е. Капитанскій. За капитанового денщика. Кв. I. 188.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Сіпанина, -ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась. Левиц. І. 386.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.