Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько.
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Заклав він сокиру за пояс. Молода... закладає молодому хустку за пояс. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Полопатися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються.
Фасолька, -ки, ж. — дика. Раст. Astragalus glyciphyllos.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго.