Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога.
Оцвітати, -таю, -єш, сов. в. оцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсть. А чи зацвів мак? — Цвіте. — А чи оцвів мак?
Перезування, -ня, с. Перемѣна обуви, переобуванье. до перезува́ння чо́боти. Оба сапога на одну колодку.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Проламувати, -му́ю, -єш, сов. в. пролама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Проламав (у лісі) стежку.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю.
