Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Недолугий, недолужний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Недолуга жінка.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра.
Розсадити Cм. розсаджувати.
Розсуджувати, -джую, -єш, сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. Зараз не вішають, а поперед розсудять. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. 3) Разговорами сплетнями разлучать, разлучить. Женихався, з неї не сміявся, — думав — моя буде, — розраяли та розсудили проклятії люде.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Узлитися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Озлиться. Піднялись на мене горді і узлилися могущі. Узлився, на мене старшина. Вже як на кого узляться люде, то до краю вже доїдять.
