Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпій

Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПІЙ"
Бутурма, -ми, ж. 1) = здирок. Вас. 157. Cм. бурда. 2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ. Вас. 162.
Гатінка, -ки, ж. Міусск. окр. и гатіння, -ня, с. Гаченіе, запруживаніе.
Зуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сумѣть. Як зуміла, так і спіла. Ном. № 1054.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй. Котл. Ен.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства. К. (Желех.).
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.