Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпій

Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПІЙ"
Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. бузинничок.
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Змоскалювати, -люю, -єш, гл. Отбыть солдатчину. Ти спарубкував, змоскалював, а такої свити не носив. Васильк. у.
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Мнж. 79. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв. Мнж. 138.
Селити, -лю, -лиш, гл. Селить, поселять.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. сувійчик.
Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками. К. Псал. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.