Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлопчик

Хлопчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хлопець. 2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю. Рудч. Чп. 250. 3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія. Вас. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПЧИК"
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Йоломчик, -ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь. Вас. 156.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Обжирливий, -а, -е. Обжорливый.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Соборувати, -рую, -єш, гл. Соборовать. Шось йому дуже погано, сьогодня вже запричащали й соборували.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Устругнути, -ну, -неш, гл. Строгнуть. устругнути штуку. Устроить штуку.
Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОПЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.