Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпотіти

Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОТІТИ"
Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.
Заду́ти Cм. задувати.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
Каз, -зу, м. Бѣшенство. Нехай на тебе каз найде. Ном. № 5127.
Крижоватка, -ки, ж. = крошня. Желех.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.