Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпотіти

Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОТІТИ"
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Затаска́ти Cм. затаскувати.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.
Роскошувати, -шую, -єш, гл. Роскошничать; наслаждаться. Мали всякого добра, що й не злічити, та не довго роскошували. МВ. І. 150. Тут тобі не бувати, тут тобі не роскошувати. Чуб. I. 115. Всіх більше роскошувала нею (оперою).... «молода княгиня». К. ХП. 26.  
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.