Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпотіти

Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОТІТИ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Видненький, виднесенький, -а, -е. Ум. отъ видний.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.  
Оскиритися Cм. оскирятися.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Прихаток, -тку, м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток. МУЕ. І. 8. (Черниг.).
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.